Довідка про реабілітацію: як отримати документ про репресованого родича

Архівну довідку видає архівна установа — державний, галузевий архів чи архів закладу, і запит можна подати самостійно. Dovidka24 — приватний сервіс, не державний орган: ми допомагаємо скласти запит і отримати довідку, а також робимо переклад, нотаріальне засвідчення, апостиль і доставку.

Довідка про реабілітацію потрібна, коли необхідно документально підтвердити обставини репресування особи в радянський період або отримати архівні відомості про репресованого родича. Рішення про визнання особи реабілітованою чи потерпілою від репресій ухвалює Національна комісія з реабілітації за поданням регіональної комісії. Заяву подають до регіональної комісії, а загальний строк її розгляду становить не більше трьох місяців із дня подання, з передбаченою законом можливістю продовження. Архів окремо надає інформацію та довідки за запитом. Це різні процедури, тому спочатку потрібно визначити, який саме документ необхідний.

Хто визнається реабілітованим і потерпілим

Порядок реабілітації визначає Закон України від 17 квітня 1991 року № 962-XII «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років».

Закон розрізняє два правові статуси:

  • Реабілітована особа — людина, щодо якої встановлено передбачені законом підстави для реабілітації.
  • Особа, потерпіла від репресій — людина, яка належить до визначеної законом категорії потерпілих.

Ці статуси не тотожні. Підстави їх встановлення відрізняються, тому необхідно правильно сформулювати предмет звернення.

Кого можуть визнати реабілітованим

Стаття 1-2 Закону № 962-XII передбачає, зокрема, реабілітацію осіб, яких до 24 серпня 1991 року було обвинувачено або яким призначено покарання за рішенням позасудового органу.

Для цієї категорії закон прямо визначає, що реабілітація здійснюється незалежно від діяння чи мотивів обвинувачення або призначення покарання.

Це одна з передбачених законом підстав, а не вичерпний перелік усіх випадків реабілітації.

Якщо людина знає про репресування родича лише з сімейних розповідей, доцільно розділити пошук на два завдання.

Перше — встановити документальні обставини: кого саме стосувалися репресії, у який період вони відбувалися та чи збереглися відповідні матеріали.

Друге — визначити, чи потрібно звернутися до комісії для вирішення питання про реабілітацію.

Наявність історичних відомостей про репресування сама по собі не означає, що архів уже має готове рішення про реабілітацію. Архівні документи можуть містити інформацію про події, тоді як питання правового статусу вирішується у визначеному законом порядку.

Хто визнається потерпілим від репресій

Стаття 1-3 Закону № 962-XII визначає категорії осіб, які можуть бути визнані потерпілими.

Зокрема, до них належить чоловік або дружина репресованої особи, якщо на момент здійснення репресії вони перебували з нею у шлюбі.

Тут має значення не лише факт родинного зв'язку, а й обставини, прямо зазначені в законі.

Наприклад, якщо звернення стосується чоловіка або дружини репресованої особи, необхідно відрізняти відомості про саму репресовану людину від питання про статус її чоловіка чи дружини.

Водночас право члена сім'ї подати заяву про реабілітацію родича не означає автоматичного визнання самого заявника потерпілим.

Це різні питання:

  1. Чи є законні підстави визнати репресовану особу реабілітованою?
  2. Чи є законні підстави визнати конкретну іншу особу потерпілою від репресій?

Кожне питання розглядається відповідно до його правових підстав.

Якщо необхідно підтвердити історію родини

Коли основна мета — зібрати відомості про предка, а не отримати рішення про правовий статус, можна почати з архівного пошуку.

Для дослідження сімейної історії також може бути корисна генеалогічна довідка.

Однак генеалогічний пошук і процедура реабілітації мають різні завдання. Відомості про походження чи родинні зв'язки не слід ототожнювати з рішенням про реабілітацію.

Хто подає заяву, куди й хто приймає рішення

За статтею 7 Закону № 962-XII із заявою про реабілітацію можуть звернутися:

  • сама репресована особа;
  • її спадкоємці;
  • будь-який член її сім'ї.

Закон також передбачає можливість звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Отже, член сім'ї має право ініціювати розгляд питання про реабілітацію родича. При цьому потрібно розрізняти право подати заяву та остаточне рішення про статус особи.

До якої комісії подавати заяву

Заяву подають до регіональної комісії з реабілітації.

Для фізичної особи закон передбачає вибір між двома варіантами:

  1. За місцем проживання заявника.
  2. За місцем зберігання архівної кримінальної справи.

Якщо відомо, де зберігається архівна кримінальна справа, можна орієнтуватися на це місце.

Не потрібно плутати подання заяви до регіональної комісії із запитом на архівну довідку. Вони мають різних адресатів.

Хто ухвалює рішення

Стаття 7 Закону № 962-XII встановлює таку процедуру: регіональні комісії подають матеріали, а рішення про визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій приймає Національна комісія з реабілітації.

Архівна установа не замінює Національну комісію. Її завдання в межах архівного запиту — надати інформацію або довідку на підставі документів, що зберігаються.

Таблиця: хто, куди звертається і який строк

Що потрібноХто звертаєтьсяКуди звертатисяОрган, який вирішує питанняСтрок
Визнання особи реабілітованоюРепресована особа, спадкоємці або член сім'їРегіональна комісіяНаціональна комісіяЗагалом до 3 місяців, із передбаченою можливістю продовження
Визнання особи потерпілоюЗаявник, який має законні підстави для зверненняРегіональна комісіяНаціональна комісіяЗагалом до 3 місяців, із передбаченою можливістю продовження
Архівна інформація про репресованогоФізична особа, яка подає запитАрхівна установаАрхівна установаДо 30 днів, за окремих умов загалом до 45 днів

Головна відмінність: Національна комісія приймає рішення про реабілітацію, регіональна комісія бере участь у процедурі його прийняття, а архів надає документальну інформацію.

Якщо мета звернення — лише отримати підтвердження певних архівних відомостей, не слід автоматично підміняти архівний запит заявою про реабілітацію.

Якщо ж необхідне саме рішення щодо правового статусу, архівна довідка не замінює розгляд питання комісією.

Строк розгляду й оскарження

Скільки розглядають заяву про реабілітацію

Стаття 8 Закону № 962-XII встановлює загальний строк розгляду та прийняття рішень щодо визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій.

Загальний строк — не більше трьох місяців із дня подання заяви до регіональної комісії.

Законом також передбачена можливість продовження строку на період до одного місяця.

Для визначення строку має значення саме день подання заяви до регіональної комісії, а не день, коли заявник почав самостійно збирати сімейні документи.

Окремо потрібно враховувати, що архівний пошук і розгляд питання про реабілітацію — не одна процедура.

Наприклад, якщо перед зверненням до комісії людина вирішила спочатку зібрати архівну інформацію, строк виконання її архівного запиту регулюється правилами роботи архівних установ.

Тому не варто застосовувати тримісячний строк розгляду питання про реабілітацію до будь-якого звернення в архів.

Чи можна оскаржити рішення

Так. Стаття 8 Закону № 962-XII прямо передбачає можливість оскарження рішення Національної комісії в судовому порядку.

Якщо заявник не погоджується з результатом розгляду, необхідно насамперед визначити, яке саме рішення він оскаржує.

Відповідь архіву про відсутність документів і рішення Національної комісії — не одне й те саме.

Архів повідомляє про наявність або відсутність документальних матеріалів. Національна комісія приймає рішення щодо реабілітації чи визнання потерпілим.

Якщо спір стосується рішення комісії, закон передбачає судовий порядок його оскарження.

Якщо проблема полягає у відсутності архівних документів, передусім потрібно з'ясувати причину відсутності та можливі напрямки подальшого пошуку.

Якщо справа не збереглася

Відсутність архівної кримінальної справи не означає, що питання про реабілітацію обов'язково залишиться без розгляду.

Стаття 8 Закону № 962-XII передбачає, що Національна комісія приймає рішення, зокрема й у випадках, коли архівна кримінальна справа не збереглася.

Це положення має значення для родичів, які не можуть знайти повну справу репресованої особи.

Чи можлива реабілітація без архівної кримінальної справи

Так, закон допускає розгляд обставин і прийняття рішення за відсутності збереженої архівної кримінальної справи.

У такій ситуації значення можуть мати інші докази, які дозволяють розглянути обставини репресування.

Проте сам факт втрати справи не означає автоматичного позитивного рішення. Питання розглядається Національною комісією відповідно до закону.

Тому доцільно не обмежуватися пошуком одного документа, якщо він не знайдений.

Що робити після повідомлення про відсутність справи

Почніть із письмової відповіді архіву.

Відповідно до Правил роботи архівних установ України, затверджених наказом Міністерства юстиції № 656/5, якщо документи, необхідні для виконання запиту, відсутні, заявнику письмово повідомляють причини їх відсутності та надають рекомендації щодо подальшого пошуку.

Після отримання такої відповіді можна:

  1. Перевірити, чи правильно зазначені відомості про репресовану особу.
  2. З'ясувати, чи стосується відповідь саме потрібної людини та зазначеного періоду.
  3. Використати рекомендації архіву для подальшого пошуку.
  4. За потреби звернутися до іншої архівної установи.
  5. Відокремити питання пошуку матеріалів від питання про ухвалення рішення щодо реабілітації.

Ці дії не гарантують виявлення справи, проте допомагають уникнути повторного надсилання однакових запитів без уточнення обставин.

Якщо знайдено лише частину відомостей

Припустімо, родина знає прізвище людини, приблизний період репресування та місце її проживання, але не має архівної кримінальної справи.

У такому випадку доцільно сформулювати архівний запит на перевірку наявних відомостей, а не вимагати документ із наперед визначеним змістом.

Наприклад, можна попросити повідомити, чи зберігаються матеріали про конкретну особу за зазначений період, а за їх наявності — видати архівну довідку або копії документів.

Якщо документи не знайдені, важливо отримати письмову відповідь із рекомендаціями щодо подальшого пошуку.

Ця інформація дозволить зрозуміти, чи є підстави продовжувати пошук в іншій установі, не ототожнюючи відсутність справи з відмовою в реабілітації.

«Довідка про реабілітацію»: що це за документ

У побуті вислів «довідка про реабілітацію» може позначати різні документи, пов'язані з історією репресованої особи.

Однак у чинній редакції Закону № 962-XII немає окремої статті, яка встановлює єдину форму та спеціальний порядок видачі документа саме під назвою «довідка про реабілітацію».

Тому неправильно стверджувати, що для всіх ситуацій існує одна універсальна форма такої довідки.

Потрібно розрізняти рішення Національної комісії та архівну довідку, видану за запитом.

Рішення комісії та архівна довідка: у чому різниця

ОзнакаРішення Національної комісіїАрхівна довідка
ПризначенняВирішення питання про визнання особи реабілітованою або потерпілоюНадання відомостей на підставі архівних документів
Хто приймає або видаєНаціональна комісіяАрхівна установа
Як ініціюєтьсяЗаявою до регіональної комісіїЗапитом до архіву
Правова основаЗакон № 962-XIIПравила роботи архівних установ і порядок виконання архівних запитів
Що встановлюєПравовий статус відповідно до рішення комісіїІнформацію, наявну в архівних матеріалах

Архівна довідка може бути потрібна для підтвердження відомостей про особу та обставини, відображені в документах.

Водночас сама наявність архівної довідки не повинна подаватися як автоматичне підтвердження рішення про реабілітацію.

Де отримати потрібний документ

Якщо необхідно вирішити питання про визнання людини реабілітованою або потерпілою, звернення здійснюється через регіональну комісію.

Якщо потрібно знайти історичні відомості про репресованого родича, подається запит до архівної установи.

Якщо організація, до якої подається документ, використовує формулювання «довідка про реабілітацію», доцільно уточнити, чи потрібне їй рішення щодо правового статусу, чи архівна довідка із відповідними відомостями.

Це дозволяє не замовляти документ, який не відповідає меті звернення.

Докладніше про різновиди архівних документів можна прочитати на сторінці архівні довідки.

Архівна інформація про репресованого: як запросити

Якщо ви хочете знайти архівну інформацію про репресованого родича, спочатку потрібно підготувати запит із достатніми відомостями для пошуку.

Окремий порядок доступу до архівних матеріалів репресивних органів встановлює Закон України від 9 квітня 2015 року № 316-VIII.

Правила виконання архівних запитів також визначають, які відомості заявник повинен зазначити у своєму зверненні.

Які документи потрібні для доступу до архівних матеріалів

Відповідно до статті 11 Закону № 316-VIII, для надання доступу до носіїв архівної інформації репресивних органів необхідні:

  • документ, що посвідчує особу;
  • заповнена заява.

Закон забороняє вимагати від особи інші документи для такого доступу.

Це правило стосується саме доступу до відповідних носіїв архівної інформації.

Його не потрібно змішувати з іншими процедурами, зокрема з розглядом заяви про реабілітацію комісією.

Якщо людина запитує інформацію про родича, вона може додатково зазначити ступінь спорідненості та наявні відомості про нього. Це практичне уточнення для пошуку, а не універсальна законодавча вимога додавати документи про спорідненість для доступу до архівних матеріалів.

Що зазначити в архівному запиті

Порядок виконання архівними установами запитів та оформлення архівних довідок, затверджений наказом Мін'юсту № 295/5, передбачає зазначення у запиті фізичної особи таких відомостей:

  • прізвище та власне ім'я заявника;
  • дата й місце народження заявника, якщо ці відомості необхідні для виконання запиту;
  • місце фактичного проживання;
  • тема або запитання, з яким звертається заявник;
  • хронологічні рамки запитуваної інформації.

Для пошуку матеріалів про репресованого родича доцільно чітко відділяти дані самого заявника від даних особи, щодо якої проводиться пошук.

Наприклад, у запиті можна зазначити:

«Прошу перевірити наявність архівних документів щодо [ПІБ особи] за [період] та повідомити, чи зберігаються матеріали, пов'язані з обставинами її репресування».

Якщо заявнику відома дата народження родича, її варто включити до опису особи, яку потрібно знайти.

Якщо точна дата невідома, не слід підміняти її вигаданою. Краще зазначити наявні відомості та пояснити, яку інформацію необхідно встановити.

Зразок заяви до архіву про репресованого родича

Наведений нижче зразок можна скопіювати, заповнити власними даними та адаптувати до конкретного архівного запиту.

Начальнику [назва архіву, де, за вашими даними, зберігаються матеріали]
[адреса]

від [ПІБ], [дата народження], [місце проживання]
[e-mail для відповіді]

ЗАПИТ

Прошу повідомити, чи зберігаються в архіві документи щодо [ПІБ репресованого, дата й місце народження, ступінь спорідненості], репресованого(ї) у [період]. Якщо зберігаються — прошу видати архівну довідку / копії документів; якщо ні — письмово повідомити причини та рекомендації щодо подальшого пошуку.
Додаю: копію паспорта; документи, що підтверджують споріднення (за наявності).

[дата]                                       [підпис]

У цьому зразку передбачені відомості про заявника, тема звернення та період, за який потрібно знайти інформацію.

Документи про спорідненість зазначені як додаток за наявності. Їх не слід вважати обов'язковими для доступу до матеріалів, визначеного статтею 11 Закону № 316-VIII.

Якщо мета звернення — лише отримати інформацію, можна сформулювати прохання про перевірку наявності документів.

Якщо потрібна архівна довідка, це слід прямо зазначити в тексті.

Якщо потрібні копії матеріалів, відповідне прохання також доцільно сформулювати окремо.

Такий підхід допомагає архіву зрозуміти, чого саме очікує заявник.

Інший приклад оформлення звернення наведено на сторінці запит до архіву зразок.

Скільки архів розглядає запит

Строки виконання архівних запитів визначені Правилами роботи архівних установ України, затвердженими наказом Мін'юсту № 656/5.

Загальне правило — строк виконання запиту не перевищує 30 днів із моменту його реєстрації.

Якщо запит виконується без перегляду архівних документів, на підставі довідників або баз даних, передбачено строк 15 днів.

Загальний строк виконання запиту не може перевищувати 45 днів.

Вид архівного запитуСтрок
Запит, який виконується без перегляду архівних документів15 днів
Звичайне виконання архівного запитуНе більше 30 днів із реєстрації
Граничний загальний строкНе більше 45 днів

Ці строки стосуються виконання архівних запитів, а не процедури прийняття рішення Національною комісією.

Також вони не означають, що архів обов'язково знайде документи протягом відповідного періоду. Результатом може бути архівна довідка або письмова відповідь щодо відсутності матеріалів.

Окреме пояснення містить сторінка строки відповіді архіву.

Скільки коштує архівна довідка

Відповідно до наказу Мін'юсту № 656/5, архівні довідки, необхідні для забезпечення соціального захисту громадян, архів надає безоплатно.

Це правило стосується відповідної категорії архівних довідок.

Окремо від безоплатного надання архівом такої довідки заявник може замовити допомогу приватного сервісу.

Вартість супроводу Dovidka24 для довідки про реабілітацію, включно з підготовкою запиту до архіву, — від 2 500 грн.

Це ціна приватного сервісу, а не державний збір; до архіву можна звернутися й самостійно.

Як отримати готову архівну довідку

Правила роботи архівних установ передбачають, що довідки видають заявнику за паспортом.

Якщо довідку отримує уповноважена заявником особа, необхідна довіреність, оформлена в установленому законодавством порядку.

Не потрібно автоматично ототожнювати таку довіреність із виключно нотаріальною формою для всіх випадків. Застосовуються вимоги законодавства щодо належного оформлення повноважень.

Перед отриманням документа слід визначити, хто саме буде його одержувати: заявник чи уповноважена особа.

Це особливо актуально, коли архівний пошук організовує родич, а отримувати довідку планує інша людина.

Якщо архів не знайшов матеріалів

За Правилами роботи архівних установ України, за відсутності документів, необхідних для виконання запиту, архів письмово повідомляє заявнику причини їх відсутності та надає рекомендації щодо подальшого пошуку.

Така відповідь не тотожна рішенню про відмову в реабілітації.

Вона свідчить про результат пошуку в конкретній архівній установі в межах отриманого запиту.

Після цього можна уточнити відомості про особу, переглянути хронологічні рамки або скористатися рекомендаціями щодо пошуку в інших архівах.

Чи можуть допомогти інші документи про родину

Іноді перед пошуком матеріалів про репресування потрібно встановити точніші біографічні відомості про родича.

Залежно від мети пошуку можуть бути корисні інші архівні напрямки:

Ці документи мають власне призначення. Не можна автоматично вважати їх доказами репресування або заміною рішення Національної комісії.

Їх варто розглядати як окремі напрямки архівного пошуку, коли заявнику необхідно уточнити конкретні відомості про людину.

Для чого може знадобитися довідка: пільги й інші цілі

Запит «довідка про реабілітацію для пільг» потребує уточнення: підтвердження обставин репресування, рішення про реабілітацію та можливість використання документа для конкретної мети — різні речі.

Довідка про реабілітацію для пільг

Ми не називаємо конкретних пільг чи виплат: перелік, пов'язаний з реабілітацією, у цій статті не підтверджується нормами.

Тому не можна стверджувати, що отримання архівної довідки автоматично надає право на певні пільги або грошові виплати.

Перелік відповідних пільг і вимоги до документів потрібно уточнювати в органі, до якого подається документ.

Зокрема, перед замовленням архівного пошуку доцільно з'ясувати:

  1. Який саме документ запитує відповідний орган.
  2. Чи необхідне рішення про визнання особи реабілітованою або потерпілою.
  3. Чи приймається архівна довідка з відомостями про репресування.
  4. Які саме відомості повинен містити документ для розгляду питання.

Інші цілі отримання архівної інформації

Архівні відомості про репресовану особу можуть знадобитися для дослідження сімейної історії, з'ясування обставин подій радянського періоду або підготовки звернення щодо реабілітації.

У таких випадках мета архівного запиту може бути інформаційною: встановити, чи існують документи щодо конкретної людини та які відомості в них містяться.

Якщо документ потрібен для подання до певної установи, спочатку потрібно з'ясувати вимоги цієї установи до його змісту.

Апостиль і переклад для використання за кордоном

Якщо архівний документ потрібен для подання за кордоном, може постати питання про його апостилювання, переклад і засвідчення перекладу.

Це окремі процедури, які не слід змішувати з розглядом заяви про реабілітацію.

Куди подавати заяву на апостиль

За Порядком проставлення апостиля, затвердженим наказом Міністерства юстиції № 3177/5 від 20 листопада 2025 року, заява про проставлення апостиля на документі, виданому архівною установою, подається особисто до Державної архівної служби України.

Це правило стосується архівних документів.

Скільки триває проставлення апостиля

Порядок № 3177/5 встановлює строк до трьох робочих днів для проставлення апостиля або прийняття рішення про відмову.

Відлік здійснюється з наступного дня після реєстрації заяви в Реєстрі.

Цей строк не є строком архівного пошуку або виготовлення архівної довідки.

Отже, необхідно відокремлювати отримання документа в архіві від його подальшого апостилювання.

Докладніше про процедуру — апостиль на архівну довідку.

Вартість апостиля та перекладу

Супровід апостиля на архівну довідку в Dovidka24 — від 500 грн; переклад — від 200 грн за сторінку; нотаріальне засвідчення перекладу — від 400 грн (лише якщо документ потрібен за кордоном).

Це ціни приватного сервісу. Перед замовленням уточніть вимоги установи, яка прийматиме документ.

Типові відмови: причини та подальші дії

Під час пошуку архівної інформації та розгляду питання про реабілітацію можуть виникати різні ситуації, які заявники часто називають відмовою.

Але відсутність документа в архіві, неможливість виконати конкретний запит і рішення Національної комісії мають різне значення.

1. Архівна кримінальна справа не збереглася

Причина: потрібної архівної кримінальної справи немає серед збережених документів.

Що робити: не вважати саму відсутність справи остаточною перешкодою для розгляду питання про реабілітацію.

Національна комісія приймає рішення й у такому випадку (ст. 8 Закону № 962-XII).

Самостійний архівний пошук можна продовжити за рекомендаціями установи.

2. Архів не має документів для виконання запиту

Причина: архів не виявив матеріалів, необхідних для надання запитуваної інформації.

Що робити: отримати письмову відповідь про причини відсутності документів і рекомендації щодо подальшого пошуку.

Це передбачено Правилами роботи архівних установ України. Перевірте, чи збігаються дані у відповіді з вашим запитом, і не надсилайте той самий запит повторно без уточнень.

3. Заявник не погоджується з рішенням Національної комісії

Причина: заявник вважає прийняте рішення неправильним.

Що робити: скористатися передбаченою законом можливістю судового оскарження.

Повторний архівний запит не замінює оскарження рішення комісії (ст. 8 Закону № 962-XII).

4. Запит направлено не до тієї архівної установи

Причина: заявник звернувся до установи, де потрібні матеріали можуть не зберігатися.

Що робити: уточнити місце зберігання документів та скористатися рекомендаціями архіву щодо подальшого пошуку.

Якщо архів не має документів, він письмово повідомляє причини та дає рекомендації щодо подальшого пошуку; з урахуванням цього можна підготувати новий запит.

5. Є архівна довідка, але потрібне рішення про реабілітацію

Причина: отриманий документ підтверджує певні архівні відомості, проте не замінює рішення Національної комісії.

Що робити: уточнити вимоги установи, до якої подається документ, і за необхідності звернутися до регіональної комісії.

Тому перед початком визначте, що потрібно: архівний пошук, рішення комісії чи обидва етапи.

Вартість супроводу й замовлення

Якщо ви не хочете самостійно готувати архівний запит і супроводжувати пошук документів, можна скористатися приватним сервісом Dovidka24.

ПослугаЦіна
Довідка про реабілітацію: підготовка запиту до архіву та супровідвід 2 500 грн
Супровід апостиля на архівну довідкувід 500 грн
Перекладвід 200 грн за сторінку
Нотаріальне засвідчення перекладувід 400 грн

Архівну інформацію видає архівна установа, а рішення щодо статусу особи ухвалює Національна комісія. Результат архівного пошуку залежить від наявних документів. Замовлення приватного супроводу не гарантує виявлення матеріалів або позитивного рішення комісії.

Замовити допомогу з архівним запитом

Якщо ви шукаєте документи про репресованого родича, залиште заявку через форму на цій сторінці.

Зазначте, кого саме потрібно знайти, які відомості про людину вже відомі та для чого потрібен документ.

Залиште заявку — фахівець перевірить документи й назве точну вартість і строк.

Архівну довідку видає архівна установа — державний, галузевий архів чи архів закладу, і запит можна подати самостійно. Dovidka24 — приватний сервіс, не державний орган: ми допомагаємо скласти запит і отримати довідку, а також робимо переклад, нотаріальне засвідчення, апостиль і доставку.

Поширені запитання (FAQ)

1. Де отримати довідку про реабілітацію репресованої особи?

Спочатку потрібно визначити, який документ необхідний. Якщо йдеться про визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій, рішення приймає Національна комісія за поданням регіональної комісії. Якщо потрібна архівна інформація про репресовану особу, необхідно звернутися із запитом до архівної установи.

У чинному Законі № 962-XII немає окремої статті, яка встановлює єдину форму документа під назвою «довідка про реабілітацію».

2. Чи може онук або інший родич подати заяву про реабілітацію?

Стаття 7 Закону № 962-XII передбачає право подання заяви спадкоємцями та будь-яким членом сім'ї репресованої особи.

Тому звернення не обмежується виключно самою репресованою людиною.

Однак право подати заяву не означає автоматичного встановлення статусу реабілітованої або потерпілої особи. Рішення приймається за визначеною законом процедурою.

3. Скільки часу потрібно для отримання документа?

Строк залежить від процедури.

Розгляд заяви щодо реабілітації загалом триває не більше трьох місяців із дня подання до регіональної комісії. Законом передбачена можливість продовження строку до одного місяця.

Виконання архівного запиту регулюється окремими правилами: до 30 днів із реєстрації, а загальний строк не може перевищувати 45 днів. Якщо запит виконується без перегляду архівних документів, передбачено строк 15 днів.

Ці строки не слід складати автоматично, оскільки вони стосуються різних процедур.

4. Чи можна отримати інформацію, якщо справа про репресування втрачена?

Так, відсутність збереженої архівної кримінальної справи сама по собі не виключає розгляду питання про реабілітацію.

Стаття 8 Закону № 962-XII передбачає можливість прийняття Національною комісією рішення і за відсутності такої справи.

Якщо конкретний архів не має документів для виконання запиту, він письмово повідомляє про причини їх відсутності та рекомендує напрямки подальшого пошуку.

Позитивний результат пошуку або розгляду не гарантується.

5. Чи безоплатно архів видає довідку для соціального захисту?

Правила роботи архівних установ передбачають безоплатне надання архівних довідок, необхідних для забезпечення соціального захисту громадян.

Конкретні пільги чи виплати ми не називаємо. Вимоги до документа потрібно уточнювати в органі, до якого він подається.

Окремо можна замовити приватний супровід Dovidka24 — від 2 500 грн за підготовку архівного запиту та супровід.

6. Як оформити архівну довідку про репресованого для використання за кордоном?

Якщо архівна довідка потрібна за кордоном, необхідно уточнити вимоги установи, до якої її подаватимуть.

Для архівного документа заява на апостиль подається особисто до Державної архівної служби України відповідно до Порядку № 3177/5.

Строк проставлення апостиля або прийняття рішення про відмову — до трьох робочих днів із наступного дня після реєстрації заяви в Реєстрі.

Супровід апостиля в Dovidka24 коштує від 500 грн, переклад — від 200 грн за сторінку, нотаріальне засвідчення перекладу — від 400 грн.

Ці послуги замовляються за потреби та не є обов'язковими для кожного архівного запиту.

Джерела

  1. Закон України № 962-XII від 17.04.1991 «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років», редакція від 01.01.2026 — підстави реабілітації, коло заявників, повноваження комісій, строки розгляду та оскарження рішень.
  2. Закон України № 316-VIII від 09.04.2015 «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» — документи, необхідні для доступу до архівних матеріалів.
  3. Наказ Міністерства юстиції України № 656/5 від 08.04.2013 «Про затвердження Правил роботи архівних установ України» — строки виконання запитів, безоплатне надання довідок для соціального захисту, порядок видачі та відповіді за відсутності документів.
  4. Наказ Міністерства юстиції України № 295/5 від 02.03.2015 «Про затвердження Порядку виконання архівними установами запитів та оформлення архівних довідок» — вимоги до змісту архівного запиту фізичної особи.
  5. Наказ Міністерства юстиції України № 3177/5 від 20.11.2025 (Порядок проставлення Мін’юстом апостиля) — порядок звернення щодо апостиля на архівному документі та строк його проставлення.

Архівну довідку видає архівна установа — державний, галузевий архів чи архів закладу, і запит можна подати самостійно. Dovidka24 — приватний сервіс, не державний орган: ми допомагаємо скласти запит і отримати довідку, а також робимо переклад, нотаріальне засвідчення, апостиль і доставку.

Редакція
Редакція Dovidka24
Спеціаліст з документів
Перевірено: 14 листопада 2026

Залишити заявку